Енергетична теорія достатку-3. Різниця потенціалів, як джерело надлишковості.

Попередні матеріали:

1. Енергетична теорія достатку-1. Енергоінформаційний привід Всесвіту.
2. Енергетична теорія достатку-2. Шити (Жити) за канвою.

На все Божа воля, - проголошують практично всі релігійні вчення.  «Навіть волос не впаде з голови людини без волі Господа», - каже Ісус Христос (Мв. 10, 29-30). То виходить, що канва нашого життя визначена завчасно і людської волі не існує взагалі? Звичайно, ні. Така постанова питання виключала би творчість і розвиток, роблячи започатковану Всевишнім гру зовсім не цікавою. Принаймні, ми на це сподіваємось, бо в іншому випадку не бачимо сенсу власного існування. Наші уявлення про велику гру і власну участь в її перебігу, обговоримо окремо, а зараз продовжимо тему канви.

Так, канва, як матриця, як програма втілення первісного задуму, напевно існує, і ймовірно, - це  не мертва схема, а складний живий організм, дещо подібний до людського імунітету або програми ДНК.

І імунітет, і ДНК, і канва – суть енергокеруючі і енергорегулюючі механізми. Можливо, колись у майбутньому, людство досконало вивчить їх роботу. Сьогодні ж, ми розглядаємо канву, як «чорну скриньку» (закриту систему), на вхід якого подаємо власну поведінку, а на виході сподіваємось отримати прийнятний для нас розвиток подій. Простими словами, ми хочемо бути щасливими і шукаємо для цього дієві засоби в енергетиці. Чому саме в енергетиці? Тому що дійшли висновку, буцімто все в світі є енергією. Тож, більш, ніж енергіями, займатись нам нічим.

Втілюючись в матеріальне тіло, душа, як частинка Творця, отримує від Нього канву майбутнього життя. В первісному варіанті, в ній враховані, як попередні позитивні чи негативні досягнення (карма), так і поточні завдання. Людина отримує також певний запас енергій у вигляді талантів і здібностей, плюс відповідні стартові умови (середовище, оточення, епоху). Надалі, добувати «хліб свій насущний» вона повинна власним трудом і розумом, проявляючи власну волю і прагнення до розвитку. Канва для неї не вирок, а лише умови чергової гри. Яку вона веде разом зі своїм батьком – Творцем.

Умови і правила цієї гри достеменно невідомі, але рухаючись шляхом пізнання, людина здатна їх вирахувати. В цій справі нам допомагає знання того, що світ єдиний і закони його будови і розвитку теж єдині. Що зверху, те  і знизу; що в маленькому, те і в великому; що було вчора, те слід очікувати і завтра.

Навряд, в світі існує ручне управління; навряд Творець чи його помічники безпосередньо наглядають за окремою людиною, ведучи облік її думок і вчинків. Скоріш за все, для цього існує певна програма, в основі алгоритму котрої, лежать енергетичні процеси. На щастя, деякі речі у сфері енергооббігу нам вже відомі. Вони і потягнуть за собою важливі висновки.

Для початку, всім нам необхідно зрозуміти, що щастя і нещастя, здоров’я і нежить, успіх і невдача, виграш і програш, перемога і поразка, - все це визначається наявністю чи відсутністю відповідної енергії, її надлишком або  нестачею. Все інше, - і знання, і праця, і планування, і творчість, і терпіння, і допомога, і везіння, і збіг обставин, і багато-багато іншого, є лише похідними від енергій, викликаються ними і окремо від них просто не існують.

Знання навіть одного цього правила, здатне звершити революцію в нашій поведінці. При конкретних, правда, умовах, про які ми далі поговоримо. Але зараз, просто замислимося: чому у будь-якому випадку ми робимо, говоримо, думаємо те, а не інше? Тому, що на інше у нас не вистачає енергії. Знаючи про це, наша підсвідомість змушена підводити нас до того (хай і не найкращого в даній ситуації) рішення, яке відповідає поточному стану нашої енергетики, тим самим, рятуючи нас від виснаження і «теплової смерті».

Виходить так, що головною умовою прийняття найкращих рішень у будь-яких питаннях, для нас є достатність, а краще надлишок енергій. Як же і звідки їх отримати?

З курсу фізики нам відомо, що енергія виникає там, де є різниця потенціалів. Більша різниця – більше енергії. Що це за потенціали?

Один з них заданий нам канвою життя, інший ми створюємо власноруч, борючись з існуючим станом речей. Але існуючий стан речей визначений Творцем, чи можна протидіяти Його волі? В архаїчних поняттях первісних релігій, - абсолютно ні, але за правилами діалектики, - так. Діалектичний закон єдності і боротьбі протилежностей, необхідно сприймати не плоско, а об’ємно: внутрішня єдність, плюс зовнішнє протистояння.

«Ви чули, що сказано: «Око за око, і зуб за зуб». А я кажу не противитись злому. І коли вдарить тебе хто у праву щоку твою, - підстав йому і другу» (Мв. 5: 38-42). Це і є діалектика з уст Ісуса Христа: на внутрішньому рівні, в душі, беззаперечно приймай Божу волю, а зовні, в матеріальному світі, конфліктуй, боронись, захищаючи свою інтереси, а значить, твори і розвивайся. Бо без конфлікту, без боротьби протилежностей, нема і розвитку.

До речі, зовнішній конфлікт не є боротьбою у звичному нам значенні цього слова. Насправді, це звичні, прості і навіть примітивні дії. Згадаймо ту саму жабу, що потрапила у цеберко з молоком, а потів вискочила збивши його у сметану. Чи боролась вона з Богом, чи переймалася цією боротьбою? Та ні, вона просто бовталась у рідині. Можливо, - навіть з задоволенням. А взагалі, ця тема заслуговує окремої розмови і окремого матеріалу. Незабаром він з’явится.

Щодо наших звичних дій, то зазвичай  ми поводимось інакше:

-         ненависть всередині і ненависть зовні (нема різниці потенціалів, нема і енергії, зате є протидія Творцю);

-         покірність всередині і покірність зовні (нема різниці потенціалів, нема і енергії);

-         ненависть всередині і покірність зовні (є протидія Творцю з відповідним за це покаранням, у вигляді позбавлення енергії).

Простий механізм покарання за протидію, унеможливлює будь-який «бунт на кораблі» і будь-яку самостійну гру неслухняних і недосконалих дітей. Зате, виконання умов гри, відкриває шлях до розвитку і в нашому розумінні, щастя.

Покарання не приходить миттєво, бо потужні енергетичні процеси мають чималу інерцію. Свою роль відіграють і стратегічні запаси, і напрацювання минулих втілень. Звичайно, це розхолоджує, але нескладно зрозуміти і задум Творця. Він не умовний рефлекс в людях виховує, а усвідомлену поведінку; не примітивну миттєву реакцію на подразнення, а помірковане, розсудливе  ставлення до великої гри.

На першому етапі, аналізуючи будь-яку втрату енергії, ми повинні переглянути своє життя не тільки в близькому, але і в далекому минулому.

На другому етапі, ми навчимось завчасно бачити майбутні наслідки власної поведінки.

На третьому етапі, правильна поведінка стане нашою внутрішньою сутність, і потреба замислюватись над кожним кроком, відійде.

Повністю досконалими ми, звичайно, не станемо, але уникати, принаймні, великих дурниць, навчимося.

Ось – коротенька програма нашого розвитку на близьке майбутнє, в якій нам належить розглянути ще багато деталей. 

Наступні матеріали:

1. Енергетична теорія достатку-4. Про приємне життя між сьогодні і завтра.