Інтернет, - живий і мертвий.

Живий інтернет - це творчість, це викид енергії, цей розвиток. Чий розвиток, для кого ця енергія?

Для себе, для людей? Для цього також. Але в першу чергу, для виконання програми Творця. Програма полягає в стисканні енергії і перетворенні її в інформацію, - щось на зразок термоядерного синтезу. 

Чому Булгаков говорить, що рукописи не горять? Тому що творча енергія письменника акумулюється в написаних рядках, консервується в них і зворотнього руху вже не має. Навпаки, надалі можливе ще більше стиснення у - в друкований текст, потім - в електронний файл, потім - в наномікрочіп, потім - в ДНК живої клітини, потім ще глибше.

Віддаючи енергію Творцеві, ми повертаємо Йому свої борги, висловлюємо подяку, відповідаємо любов'ю на любов, наближаємося до Нього в прагненні єднання.

Мертвий інтернет - теж енергія. Енергія, витрачена не на створення нового, а на переробку, переписування старого. Чиясь ідея, програма, потік енергії формулюється іншими словами, приймає іншу форму, обростає новою оболонкою, отримує нову упаковку.

Творцями можуть бути одиниці, а копіїстами - тисячи. Це не страшно, бо кожен робить, що вміє. Таким чином, усі знаходяться при справі, вносячи свою лепту у загальний розвиток.

Ким бути? Чи треба прагнути стати творцем? Безумовно, адже це один з обов'язкових етапів розвитку. А як, будучи творцем, майстром, ставитися до підмайстрів? Як, як? Природно -  любов'ю, з розумінням, з терпінням, з співчуттям. Допомагати, вчити, сподіватися виховати учня, який, якщо і не перевершить учителя, то теж виросте в гідного майстра, творця.

А, якщо хтось в інтернеті не творить, не вчиться, не копіює майстрів, а паразитує на їхній творчості, краде чужі ідеї, плагіатить? Нічого, як то кажуть, особистого, - просто заради грошей?

У всякому разі, - не ображатися, не гніватися, не мститися. Ставитися, як до дитячої шкоди: вказати на порушення, насварити, покарати, накінець, але - з любов'ю. І згадати себе більш раннього: відразу, чи що стали творцями і авторами ідей, мабудь теж  починали з наслідування?

Легко говорити, а якщо він наші гроші відбирає? Ой-ой, так-таки й наші? Чи не занадто ми за них зачепилися, оскільки таке стало можливим?

У казках, пам'ятається, була присутня жива вода і мертва. У кожної своя роль, кожна чимось, да корисна. Мабуть, з інтернетом відбувається те ж саме.

І не тільки з інтернетом. Все наше життя складається з моментів творчості и моментів сірої буденності, чиє чергування ми сприймаємо, як щастя.

А ваша думка?