Душа і дух Ніколи Тесли.

Сьогодні дискутували з приводу слів Тесли про те, що вчені мислять глибоко, а треба - ясно.

Виходячи з поняття ясновидіння і особистості самого Тесли, можна припустити, що мова йде про відмову від пошуку істини шляхом логічних міркувань, на користь інтуїтивного, чуттєвого сприйняття.

Ну, що тут скажеш? У наявності визнання ще однієї авторитетної особистості первинності почуттів по відношенню до розуму, а отже - визнання первинності душі по відношенню до духу. Про матерію вже не сперечаємося, хоч це добре.

Хоча, може, й варто було б обговорити, що первинно, дух чи матерія. Свідомість - властивість людини і без нього наче б не існує. Але ставити тіло попереду нього, якось не хочеться. Мабуть, до цього питання ще доведеться повернутися.

Колись вже була розмова про те, що з'являється раніше, почуття або думка. Бачимо, що Тесла - на боці почуття. Я б сказав, що емоція, як миттєвий відгук на зовнішній подразник, з'являється ще раніше. Залежно від своєї сили, стану людини і, можливо, ще якихось чинників, емоція може згаснути, пройшовшись по поверхні, або перетворитися на більш глибоке почуття, пішовши в підсвідомість і ставши однією з його програм.

Емоції і почуття - це душа, розум, мислення, логіка, свідомість - це дух. Пізнаючи світ за допомогою свідомості, ми обмежуємо себе, рамками матеріального. Душа володіє надзнаннями і не потребує створення логічних побудов. Їй немає потреби здобувати знання, вона - їх частину.

Пізнавати світ за допомогою почуттів - здорово, але як це робити? Тесла міг або, вірніше сказати, Теслі це було дано згори. Мабуть, був готовий. А ті вчені, які мислять глибоко, мабуть, поки не готові. Учитель приходить, коли учень готовий?