Питання на блозі-37. Про пільги, податки і пенсійні стратегії.

Александр Лузан:

Сергей Иванович, объясните мне, пожалуйста, логику налогообложения пенсионныхнакоплений для граждан. Возможно, я что-то не правильно понял, но на первыйвзгляд она кажется несправедливой. Можно конечно посмеяться, когда мол государствобеспокоилось вопросами справедливости, но данный подход к своим гражданам резкоподрывает самое главное – доверие. 

В НПФ мы перечисляем деньги уже полученные после налогообложения. То есть,получая зарплату, дивиденды, доходы от продажи какого-то актива мы получаем наруки сумму, с которой уже уплачен налог. Т.е. обязательства перед государствомвыполнены в полном объеме.

Таким образом, в НПФ отчисляются денежные средства, очищенные от налога.Где? На каком этапе прохождения денег через время и пространство они попадают вразряд налогооблагаемого дохода? В приведенной статье 167.1. Налогового кодексачетко вводится понятие «доход». Можно было бы допустить, что налогооблагаетсялишь инвестиционный доход в составе пенсионных выплат, но речь-то идет о налогообложении 60% части совокупного пенсионного дохода.Т.е., происходит повторное налогообложение дохода, который мы самостоятельно идобровольно формируем.

Вся справа у податкових пільгах. Нагадаю, що вкладникам НПФ, держава відшкодовує від 15% внесків до 50% і навіть більше. У деяких випадках, це на 100% подарунок, у інших, - частково подарунок, а частково пільговий довгостроковий кредит.

Коли подарунок?

1.     Коли після смерті учасника, його пенсійні накопичення лишаються спадкоємцям першого ступеня спорідненості.

2.     Коли вік учасник досягає 70 років.

3.     Коли учасник стає інвалідом.

Коли простий безвідсотковий кредит?

1.     Коли учасник забирає пенсійні накопичення у вигляді одноразової пенсійної виплати (виїзд за кордон на ПМП, тяжка хвороба, досягнення 50-річного віку).

Коли пільговий кредит (скасування 40%)?

1.     Коли учасник отримує регулярні пенсійні виплати.

Певне неузгодження є у тому, що відшкодування йде від внесків, а оподаткування рахується  від виплат. Це виглядає, як оподаткування інвестиційного прибутку (хоча і збитку також).

Неприємно і те, що податкові пільги застосовуються лише до найманих працівників і роботодавців-юридичних осіб, але не надаються підприємцям-фізичним особам, службовцяв силових органів, безробітним, пенсіонерам, тощо. За логікою держави, ці категорії населення вважаються більш захищеними або менш корисними для держави.

За моєю компромісною логікою, можна було б всі пільги без обмежень передати учаснику у вигляді додаткових пенсійних внесків, а будь-яке оподаткування пенсійних виплат відмінити. Але при таких умовах, доведеться зняти норми про дострокову і одноразову пенсійну виплату.

Наразі, маємо пристосовуватись до існуючих норм закону. Якщо нами поставлені правильні цілі, це абсолютно не важко. Проблеми виникають там, де ми намагаємось хитрувати, не маючи на те достатньої кваліфікації. Держава наперед знає наші хитрощі, тому і захищається від них, як вміє. 

Це не означає, що з нею не можна грати і певною мірою вигравати. Коли є бажання, звертайтесь за допомогою у розрахунку успішної пенсійної стратегії. Якщо бажаєте проявити самостійність, читайте «Пенсійний капітал», де всі ці стратегії обговорюються, і компонуйте з них свій власний пенсійний план самостійно.