При
обговоренні пенсійних внесків до НПФ, мова зайшла про банківські комісії. Чи
можна їх уникнути? Можна. Зазвичай, комісій не беруть банки-Зберігачі, відсутні вони і у деяких
інтернет-банкінгах. Але справа тут в іншому. Чи варто нам намагатись уникнути
банківської комісії, у прагненні зекономити на її відсутності? Ось, у чому
питання.
На
перший погляд, - так, відносно розміру пенсійного внеску і поточної
прибутковості НПФ, 0,5-1% комісії за переведення коштів, можуть виглядати
доволі високою платою за, здавалось би,
незначну послугу. Але не все так просто. Про вартість послуг сперечатись
годі, поговоримо про інше.
Про
шкідливість залежності від будь-чого, говорять не тільки численні релігійні
вчення, але і результати сучасних наукових досліджень. Залежність завжди
створює напругу там, де вона з’являється, а присутня вона буквально всюди. І
так було завжди.
Аби
позбавитись матеріальної залежності, принаймні продемонструвати таки наміри,
наші пращури приносили так звані, жертви Богам. Звичайно, справжні жертви,
ніяким Богам не потрібні, вони допомагали людям хоча б символічно, хоча б на
певний час, відсторонитись від гонитви за багатством, подумати про вічне,
духовно очиститись.
В
наші часи, пожертви Богу виглядають смішними, хоча вони таки є. Ті ж самі
свічки в церкві, - не що інше, як відголосок старовинних, більш коштовних
пожертв, заради прощення гріхів, компенсації неправедної поведінки, тощо.
На
жаль, філософія цього обряду дещо змінилася. Раніше пожертву приносили перед
початком великої справи на знак того, що приступають до неї з чистим серцем,
без користолюбства, заздрощів і гніву. Пізніше це стали робити після закінчення
справи, яка була не надто чистою і праведною.
Подумки,
ми можемо повернутись до більш ранніх часів і порахувати банківську комісію, як
символ чистоти майбутньої справи, відсутності власної користі у ставленні до
неї. Символічною пожертвою, ми не прихильність Творця здобуваємо, а
розкріпачуємо власну свідомість, очищуємо душу, вивільняємо творчу енергію і,
природно, приваблюємо успіх.
Математично,
ми втрачаємо, це правда, але така втрата є поверхневою, зовнішньою. Натомість,
ми набуваємо дещо глибшого і змістовного у своїй внутрішній суті, - це
внутрішня енергія, що є рушійною силою наших успіхів, здобутків і розвитку.
Наведені
міркування стосуються нашого ставлення до будь-яких видимих (зовнішніх) втрат,
що в кінцевому випадку, неодмінно обертаються більш значущими придбаннями. Що
це за випадки і що це за втрати, кожен з читачів може додумати самостійно.
Можливо, з часом, я теж, до них повернусь.
Комментариев нет:
Отправить комментарий