Вопрос 145. Чи варто працювати агентом страхового посередника?

Доброго времени суток, Сергей! Давно читаю Ваш блог и статьи, считаю Вас грамотным человеком, поэтому решила обратиться к Вам за помощью. Не так давно, мой родственник предложил мне попытать силы в СКЖ Сальве Финанс, сначала как клиенту, а потом как консультанту. В принципе данную деятельность я считаю очень полезной, но некоторые моменты в деятельности этой компании меня смущают. А именно, 1-необходимость предоставить  им информацию о своих знакомых, 2 пункт договора, что я не могу работать ни на какие другие компании подобного рода, даже после расторжения договора в течении года,  3- сетевая структура привлечения консультантов, 4 возможность кому угодно заниматься фин консультированием. Очень хотелось бы узнать Ваше мнение по данному вопросу. Заранее спасибо, с уважением Аня.

Доброго дня, Аню. Дякую за добрі слова, а особливо, - за питання, важливе для багатьох починаючих консультантів.

Як я уже зазначав раніше, професія страхового або пенсійного агента не настільки складна, щоб не змогла оволодіти нею будь-яка людина з вищою або навіть середньою освітою. Це – по-перше.

По-друге, довгочасне реформування більшості сфер оточення, настільки стосуються нагальних болючих питань людського життя, що без тлумачів заплутаного, суперечливого законодавчого простору, пересічному – просто ніяк.

По-третє, в Україні не було б настільки великої потреби в фінансових тлумачах, тобто консультантах (а це – тисячі і сотні тисяч добре оплачуваних вільних вакансій) по всім містам, селищам і навіть маленьким селам країни, якби наше  населення (особливо, молодь) змалку опановували фінансову грамоту.

По-четверте, фінансова грамота, а відповідно і фінансові консультанти, не так вже й важливі, коли є природний здоровий глузд і просто тверезий (холодний, логічний) розум. На жаль, ці чесноти не завжди відвідують світлі голови наших законодавців, але то інша справа.

По-п’яте, а можливо, і головне для українців, що потерпають від нестачі коштів: агентська робота не така складна, як прибуткова в якості основного або додаткового місця праці (особливо, молодих мам, особливо чоловікив і жінок у предпенсійному віці).

Але на цьому шляху нас очікує неявна пастка-проблема, про яку говорив Ісус Христ: ми не маємо служити одночасно двом «Богам», - і любові до людей, і залежності від грошей. Більшість з нас, - доброчесні і моральні в душі люди, відкладают свою любов  до Бога,  людей, Світу, аж до вирішення жагучого питання досягнення пристойного фінансового і матеріального (у кожного свого) рівня існування. На цьому протиріччі наш і ловлять непорядні компанії. Хто платить гроші, - вважають вони, - той має право на приниження, насильство, аж до кріпацтва і рабства. Все це огидно, як би не виправдувало зовні чи всередині. А ми все ж таки саме виправдуваемо (на що у кожного своя причина).

Але одного разу нам треба прислухатись до голосу душі, почуватись вільною людиною і кинути шукати собі пана, - чи то з роботодавців, чи то з работоргівців. Це можливо, бо між новоявленими панами теж точиться запекла конкуренція за «людський капітал», бо без нас вони – ніщо.  Декотрі компаніі, як ваша «Сальве Фінанс» виказують себе явно і навіть дещо нахабно (можливо, це і чесніше), а інші – соромизліві і зовні  лагідні й пухнасті, але нутро у всіх однакове, бо на їхнє переконання, бізнес – то жорстока війна, хоч і різними засобами, як і для своїх солдат: іноді, - це пряник, інколи – батіг. Вам, Аню, в договорі показали саме батіг, хоча частіше розмова починається з пряників, тобто поїздок на іноземні курорти, системи матеріальних заохочень, мережевою пірамідою, де навіть маленьки пані вже мають зиск від  успіхів власних субагентів. Пряники в нашій уяві часто перевищують батіг, але варто розуміти, що з неба вони не падають, а заробляють тяжким спільним трудом. Безкоштовне, а іноді і платне навчання, – теж демонструється як пряник. В цьому навчанні є дві сторони: теоретичне вивчення предмету, тобто, складу послуг, і технології, - практичних навичок обробки (переконань, вмовлень, залякування) клієнтів, тих, кому на словах, агенти нібито служать. Природно, що більше уваги надається саме практичним вправам. Тут агенти – аси, а в знаннях часто шкульгають.

Тепер я ставлю себе на місце клієнта. Маючи власний розум і здоровий глузд, нащо мені ті ритуальні агенськи такці, замість конкретної інформації, з котрою я і сам упораюсь?

Ретельно вивчивши ринок страхування життя, я можу робити для себе висновки. Сподіваюсь, Аню, вони стануть в ногоді і вам. Але я не маю нав’язувати свої висновки ні вам, ні будь-кому іншому, - це просто мої власні думки. Тім не менш, я впевнений, що вони зацікавлять багатьох почитавців; я і сам завжди опитаю інших людей про враження від тих чи інших програм, інструментів, технологій, ідей. Вони не здатні збити мене з пантелику, а скоріше, навпаки.ысть.

Наша підсвідомість, інтуїція все знає наперед, вона завжди дасть нам знак, що тут щось негарне. До такого знаку варто дослухатись і не шукати заперечень. На мій погляд, у тих питаннях, що вас хвилюють, нічого особливого нема, але я маю певну загартованість, а вам краще слухати не мене, а власну душу і її непокоєння.

Але депер і я змінив свої попередні наміри: я краще не стану брокером з великим переліків програм, а ліпше залишусь незалежним експертом, що знає страховий ринок і набути кілька порядних друзів в кожній з цікавих мені СКЖ. Вони, будучи агентами. Не скажуть того, що дозволено експерту, але за моїм дорученням, зроблять свою роботу сумлінно. Якщо і вам, Аню, більш близька моя позиція, до долучайтесь до моєї справи, а не до однієї с страховиків чи брокерів.

І я, і ви, будемо чесними і с клієнтами, і зі своїми друзями-агентамиіх буде значно , і з самими СКЖ. Думаю. Це не так важко, а користі для всіх значно більше.