Два дурня.

Кажуть, на базарі два дурня: продавець і покупець. Тепер я розумію, чому вони обидва дурні. Тому що намагаються вирішити свої проблеми за чужий рахунок, тому що прагнуть придушити один одного, обіграти, перемогти. А треба знаходити компроміс, що задовольняє обох. Зазвичай, в процесі торгу, він і досягається.

А якщо торгу немає, якщо все жорстко? Тоді покупці «голосують ногами», а продавці ганяються за покупцями, щоб помститися їм обманом. Це неминуче призводить до образ і взаємних звинувачень.

Щось подібне відбувається і на ринку праці, і на ринку інформаційних послуг. Залежно від ринкової ситуації, диктат продавця змінюється диктатом покупця. Навіть, якщо протилежна сторона подібному диктату підкорюється,  це лише тимчасове явище; на гребені наступної хвилі неминуче прийде помста. І це - війна на взаємне знищення, в якій немає місця розвитку.

Чи доводилося вам у житті, стикатися з чимось подібним? Розкажіть свою історію.

До речі, ви помічаєте, як ринок захоплює все більшу частину нашого простору, як усі сфери нашого життя одна за одною стають ринком, як ринкові відносини підміняють собою звичайні людські? До чого це призведе, як ви думаєте?

Це -  наслідки ідеології (релігії) грошей. Ринок - один з її інструментів. Мета - все оцифрувати, підрахувати, затаврувати і встановити ціну.

Поки що нам це подобається, поки що ми упевнено заявляємо, що гроші для нас не головне, що вони не мета, а лише засіб досягнення інших, більш високих цілей.

Інших? Більше високих? Це, яких же? Зазвичай називається самовдосконалення, розвиток. Непогано. Але який сенс ми вкладаємо в це поняття, для чого ми розвиваємося і самовдосконалюємось?

Якщо спробуємо чесно відповісти на ці питання, то побачимо, що розвиваємося ми для того, щоб краще продавати, більше заробляти, гарніше виглядати. Замкнене коло.

Таки так, на ринку два учасника дійства  і обидва вони - дурні. Чи не знаходите?

На русском языке читайте на сайте "Путь инвестора"