Інноваційні ідеї НПФ.

Нема людей, є ідеї. Цю фразу приписують Конфуцію або ж загальній древній східній мудрості. Вона дійсно мудра. Людина без ідеї, без мети, без напрямку розвитку – та сама тварина, що просто живе, харчується, плодиться, на небо не дивиться і до його висот не прагне.

Хтось заперечить, що немало людей живуть подібним життям і зірок з неба теж не хапають. Е ні, - скажу я, - виглядає воно, можливо і так, але насправді – є не так. Такі люди не є безідейними споживачами, ними теж володіють певні ідеї. Просто їхні ідеї є не інноваційними, націленими у майбутнє, а консервативними, налаштованими на збереження, усталення досягнутого стану речей.

Українці – інноваційна нація, тому у нас прийнято підносити новаторів, першопрохідців і критикувати тих, хто стримує, гальмує рух уперед, чіпляючись за старі догми і стереотипи. Я не буду цього робити, бо впевнений, що відсутність консерваторів, унеможливлює справжній розвиток в не меншій мірі, ніж нестача новаторів.

Згідно зі схожим на закон, правилом золотого перетину, біля 62% енергії, ресурсів, ідей повинно цементувати чергову сходинку розвитку, а 38%, відштовхуючись від неї, повинні штурмувати нові висоти. У буремні революційні часи суспільних змін, буває і повинно бути навпаки: 38% - стабілізації, 62% - змінам. Але у будь-якому разі, співвідношення має бути незмінним, його порушення призводить до розбалансування історичної ходи з вельми невтішними наслідками і для носіїв відповідних ідей, і для суспільства в цілому.

Стосовно окремої людини, вона має у будь-якому питанні прислуховуватись до свого внутрішнього «Я» (серця, душі, інтуїції), вибираючи між консервативною і інноваційною лініями поведінки, і одночасно, придивлятись до зовнішніх обставин (чи не пора переходити в стан підтримки наростаючих змін). Це називається відповідати викликам, враховувати тенденції, бути в тренді, держати ніс за вітром, відчувати ситуацію, або ж навпаки, - випасти з обойми, втратити нюх, залишитись на узбіччі історії.

Можете співвіднести подібні роздуми з сучасним політичним станом нашої держави чи навіть світовими процесами (вони універсальні), я ж наразі хочу звернутися до справ у сфері недержавного пенсійного забезпечення.

НПФ – це ідея, - глобальна ідея власної турботи про майбутнє (і своє, і сім’ї, і держави, і людства в цілому). Ідея не нова і достатньо випробувана у багатьох країнах. Інноваційною вона лишається хіба що для нас з вами.

Це не просто ідея, а сукупність ідей, деякі з котрих, я покажу нижче. Вони йдуть на зміну старій ідеї патерналізму (турботи держави), а зокрема, - ідеї солідарної пенсійної системи, що себе вже вичерпала.

І ось тепер кожен з нас повинен визначитись, чи буде він чіплятись за ПФУ і сподіватись на державу, чи стане покладатись виключно на власні сили, відкинувши надії на ПФУ, чи буде шукати баланс між старим і новим, використовуючи правило золотого перетину.

На мій погляд, різниця між нами може бути тільки в тому, скільки відсотків інновацій ми для себе виберемо: 38 чи 62? Кандидати на великі або спеціальні державні пенсії можуть бути більш консервативними, а ті, кому втрачати майже нічого, зобов’язані бути в рядах реформаторів.

А тепер, - власне ідеї. Читайте далі.

1. Інноваційні ідеї НПФ-2. Для фізичних осіб.

2. Інноваційні ідеї НПФ-3. Для юридичних осіб.