Дуже короткий посібник з вибору життєвого шляху.

Конкретний вибір життєвого шляху залежить від талантів і здібностей (це - по-доброму) або від порад батьків і знайомих (це - по-звичному). За конкретикою ми не завжди бачимо загальні речі більш високого порядку. Але загалом, вони і визначають наш вибір на підсвідомому рівні. Можна назвати їх принципами.

Крайнощі завжди недоречні, але варіантів у нас не так багато. 

1. Більше працювати і більше заробляти. 

Звичайний шлях середньої людини. Гарно виглядає до тих пір, поки не входить у протиріччя з бажанням роботодавця платити менше. Зазвичай перемагає роботодавець. 

2. Більше працювати і менше заробляти. 

А це - ідеал роботодавця, до якого він прагне і наближається. Звісно, зменшення заробітку буде не абсолютним, а відносним.

3. Менше працювати і менше заробляти. 

Компромісний варіант, який з більшою ймовірністю можливий за відсутності роботодавця. В деякий мірі, - це плата за волю і додатковий час.

4. Менше працювати і більше заробляти. 

Для цього треба змусити працювати на себе інших людей (бізнес) або гроші (інвестування). У відносному плані - підвищити свою ефективність у порівнянні з іншими (творчість).

Що таке менше чи більше? Відносність цих понять очевидна. Будемо порівнювати власні відчуття з іншими? Це ні до чого. Результат праці - не гроші, не статус і не влада, а задоволення, щастя. Тому, за великім рахунком, кількість заробленийх грошей є показником суспільної ефективності праці, а кількість і якість задоволення є особистим показником тієї ж ефективності. Ми завжди будемо орієнтуватись переважно на один з цих показників.

Для чого ми заробляємо? 
Щоб споживати. 
Щоб накопичувати. 
Щоб розвиватись.

Навіщо нам споживати? 
Щоб жити. 
Щоб отримувати задоволення. 
Щоб відповідати певному статусу. 

Навіщо нам накопичувати? 
Для впевненості в майбутньому. 
Для захисту від непередбачуваних ситуацій. 
Для збільшення впливу. 

Навіщо нам розвиватись?
Для виконання свого призначення.


Щоб працювати менше, треба підвищити свою ефективність (і не просто підвищити, а виграти в конкурентній боротьбі з іншими) або знизити споживання і накопичення. 

Щоб підвищити ефективність, треба мати й розвинути талант, витративши на це час і гроші. Гроші треба додатково заробити. Отримуємо замкнуте коло, вийти з якого здатні не всі. 

Щоб знизити споживання (і не померти при цьому від голоду), треба навчитися отримувати задоволення від інших речей (або терпіти їх відсутність) та / або знехтувати статусом і думкою оточуючих. 

Щоб відмовитися від накопичення, треба мати віру і не прагнути до влади. 

Гроші можуть надихати на розвиток, а можуть відволікати від нього. Який тип розвитку ми вибираємо?

Для гармонійного єднання обох напрямків, краще спочатку заробити гроші, зрозуміти, чим вони є насправді, а потім відмовитись від надлишку зовнішнього, заради зосередження на внутрішньому.