Перш, ніж ....

 

 На русском языке, читайте на сайте "Путь инвестора".

Книга Роберта Кіосакі «Перш, ніж розпочати свій бізнес» (http://pensioneriya.blogspot.com/2013/12/blog-post_6.html), як і раніше, не виходить у мене з голови. Не виходить саме через її концепцію, яка видається мені вельми цінною. 

Звичайно, не Кійосакі був автором правила, яке настільки загальне, настільки всім відоме, що не знає про нього хіба що немовля, що жодного разу не чуло від батьків слова не можна. Але, мабуть, існує парадокс таких ось загальних місць, про які всі настільки добре знають, що поки доходить до справи, встигають десять раз забути.

Ось - звичайна народна мудрість (приказка): «Не знаючи броду, не лізь у воду». Що в ній незрозумілого, недоступного, невідомого? Перед початком будь-якої справи, треба вивчити саму справу і оточуєче її середовище. Тоді успіх стане більш імовірним. Якщо ж - ні, то відповідно до іншої приказки, пішовши за шерстю, можна повернутися стриженим.

Тим не менше, багато нормальних з вигляду людей, сміливо кидаються у вир нової роботи, підприємництва, бізнесу та інвестування, буквально по першому заклику будь-якого зустрічного чи то пройдисвіта, чи то такого ж ошуканого і позбавленого пам'яті. Всьому причиною – наявність в ньому солодкої обіцянкі золотих гір і молочних річок з медовими берегами в обмін на майже несуттєву дрібничку - час, енергію і гроші майбутнього мільйонера.

Довелось мені сьогодні перегорнути кілька десятків сторіночок людей в одній із соціальних мереж. За рідкісним винятком, всі щось пропонують. Ще позавчора це був який-небудь товар, ще вчора це було партнерство в який-небудь «команді переможців», сьогодні - це рецепт швидкого успіху, багатства, здоров'я, благополуччя.

Причому, рецепт полягає в тому, щоб швидше і більше продати тих самих рецептів. А якщо так, то ні сам рецепт, ні навколишній ландшафт немає потреби вивчати, головне, встигнути продати першим. Для цієї благородної справи, зміст самого рецепта ніякого значення не має, тому що користуватися ним все одно ніхто не збирається. Зате має значення його опис та упаковка. Форма переважує зміст.

Так, це порушення всіх законів, але ж перші продавці, дійсно, заробляють, отже, вважають, що говорять правду і совість у них спокійна.

Чому таке стає можливим? Тому що такий капіталізм, така релігія грошей. Чи принесуть гроші, добуті таким шляхом, щастя? Напевно, ні, але відстежити це не просто. Як же бути? Так само, як було раніше і завжди: перш, ніж почати будь-яку справу, вивчити її. І не кваплячи час, з гідністю насолоджуватися повільним і плавним його плином.

Ось, як ми, наприклад, їмо і від якого вживання їжі отримуємо більше користі і задоволення, від повільного або від швидкого? Нікого не треба переконувати, що - від повільного? Тоді давайте перенесемо цю модель на все життя.

Кажуть, досягти успіху - це встигнути? Встигнути чого, - з'їсти більше сусіда і раніше за нього отримати заворот кишок? Самим не смішно?