воскресенье, 15 марта 2015 г.

Енергетична теорія достатку-1. Енергоінформаційний привід Всесвіту.



Що це таке і навіщо? - спитає прискіпливий читач, і буде правий. Тож спробую пояснити.

По-перше, це ніяка не теорія, а лише гіпотеза. Без стрункості, всеосяжності і результатів досліджень. Згодом  вона може перетворитись на теорію, але для використання її елементів на практиці, нам це і не потрібно. Не здивуюсь новині, що хтось це вже давно робить; більш того, впевнений, що так воно і є.

По-друге, це – теорія всього, а не тільки достатку, і може бути застосована будь-де. Але, зважаючи на масове прагнення до цього параметру життя, я визначаю іі напрямком саме достаток. В широкому сенсі, маємо право говорити про достаток енергії.

По-третє, наш Світ майже цілковито складений з енергій. Пишу «майже», бо не впевнений з приводу простору і часу. Чи то вони – своєрідні форми енергії, чи то - невідємні умови її існування. Та, хай би то як, все структуроване – то потенціальна енергія, а все рухоме – кінетична. Безліч їх комбінацій і створюють все різноманіття оточуючого нас середовища. Ми і самі (свідомо чи несвідомо) приймаємо участь у цьому творенні.

Якщо енергія первинна, то опанування законів її перетворення, це і є наша головна мета і шлях розвитку. Наразі ж, ми поглинуті вивченням її похідних, далеко, до того ж, не першого порядку. Без похідних теж не обійтись, бо саме вони надають смаку і яскравості нашому життю, але спираючись тільки на них, ми будемо до віку блукати у темряві безкінечних ілюзій своєї сутності і свого буття.

Є давня приказка: коли ми не впевнені і не можемо вирізнити, про що йде мова, то вона йде про гроші. Дійсно, наш матеріальний світ крутиться навкруги грошей, які ми останнім часом звикли називати енергією, маючи на увазі їхню універсальність в порівнянні з іншими матеріальними і навіть духовними здобутками. Але то примара; в світі існує інша, істинно універсальна і, так би мовити, чиста енергія творчості, тож, перифразуючи відомий французький вислів, можна впевнено заявити: у будь-якій ситуації, «шукайте енергію».

Але, коли все так серйозно, то чому енергетичні питання досі перебувають на інформаційних задвірках, чому про них досі не гомонять на кожному перехресті? Є пояснення і для цього. Уявімо, що ми мали б наснагу творити, що завгодно, не обмежуючись сферою матеріального. Що це було б, по-вашому? Невже, наслідуючи міфологічного царя Мідаса, ми почали б продукувати золото?
 Ні в якому разі, – тільки долари, - миттєво відгукнеться «сучасний українець» (жарт).
Звичайно, ні розум, ні почуття гумору, творити ми не станемо, бо на нестачу цього добра ніхто досі і не скаржився. Але без них, звернувши простір і зупинивши час, ми створимо звичайний Рай, де щасливо потонемо у вершковій річці з полуничними берегами.

Щоб запобігти подібної халепи, перед нами і закривають більшість важливих дверей у майбутнє, чекаючи, поки порозумнішаєш. Двері - дверями, але крім дверей існують вікна, а кватирки на деяких з них ніколи не бувають зачинені, тож шанси завжди є.

На щастя, вчені-фізики зуміли вгледіти основний принцип енергообігу і енергообміну, що носить назву енергодинамічної пари. Коли на шляху будь-якого потоку енергії постають два різнорідних середовища, між ними виникає різниця потенціалів і утворюється новий (вторинний) замкнений контур (можливо, зовсім іншої!) енергії, що живиться за рахунок первинного потоку.

Ось – прості приклади.

1.     Термодинамічна пара. Два прута з різних металів з’єднуються одними з своїх кінців у вигляді латинської літери V. Між іншими їх кінцями підключається амперметр. Коли точка з’єднання починає нагріватись (створюється потік теплової енергії), стрілка амперметра відхиляється, вказуючи на виникнення електричного струму (в контурі, складеному з двох металевих прутів і амперметра).

2.     Ефект Бернуллі. По трубі рухається газ з відповідними тиском і швидкістю. Його температура дорівнює температурі оточуючого середовища. На деякому відрізку, труба звужується, а потім повертається до початкового розміру. У місті звуження, температура газу падає і він починає відбирати тепло з зовнішнього середовища. Після відновлення діаметру, газ виділяє надлишкове тепло зовні, утворюючи таким чином контур теплової енергії на дільниці між звуженим і звичайним діаметром труби.

З другого прикладу робимо висновок, що різнорідні середовища на шляху потоку енергії, можуть розташовуватись не тільки паралельно, але і послідовно.
Найбільш показовий приклад – це кругообіг води в природі. Проходячи через два різнорідні середовища (землю і воду), первинний сонячний потік утворює вторинний замкнений контур потоку води, якій живить всю природу планети. Замислимось, яке інженерне рішення могло бути більш досконалим у забезпеченні поливу мільйонів гектарів земної рослинності?

У загальному вигляді, принцип енергодинамічної пари, що описується відомим співвідношенням (між потоками і силами) Онзагера, може бути застосований також до інформаційних потоків. Бо інформація – це не що інше, як ущільнена, зконцентрована, структурована енергія. І це дає нам підстави, виходячи на більш широкі дослідницькі простори, не обмежені рамками суто фізичних явищ, вести мову про фундаментальний принцип енергоінформаційної пари. Саме енергоінформаційний привід Всесвіту утворює низку (ієрархію) контурів, що рухають галактики, зірки, планетарні системи і все інше, аж до атомів і елементарних часток.

За Данте, «рухає Сонце і світила» любов; за Ісусом, Бог – це Любов; тож для атеїстів зявляється елегантний вихід з їх атеїзму. Тепер вони можуть вважати вищою силою саме енергоінформаційний привід Всесвіту (ЕІПВ). Правда, щоби виправдати свої життя і розумність, їм доведеться визнати живим і розумним ЕІПВ, бо, як відомо, ніяка система не може створити іншу, навіть рівну собі по складності і довершеності, а не те, що досконалішу. Зокрема, мертвий обєкт не може створити живого субєкта, а нерозумна система  не в змозі створити розумну.


Наразі, - все. Вибачаюсь за деяку складність теоретичного викладення. Коли перейдемо до прикладних речей, буде легше.

Наступні матеріали:

1. Енергетична теорія достатку-2. Шити (Жити) за канвою

2. Енергетична теорія достатку-3. Різниця потенціалів, як джерело надлишковості.



Отправить комментарий