Як поліпшити керування своїми пенсійними активами і підвищити їх прибутковість.

На початок поточного року, система Українських НПФ налічувала біля 850 000 індивідуальних пенсійних рахунків. Враховуючи, що частина учасників НПФ (як, наприклад, я і моя родина) мають більше одного пенсійного рахунку, можна вважати, що до третього (добровільного накопичувального) рівня пенсійної системи України долучились не менше 800 000 українців. І це - при тому, що кількість свідомих вкладників-фізосіб, що самостійно поповнюють власні (та своїх рідних) пенсійні рахунки, не перевищувала 50 000 осіб. Всі інші рахунки відкрили для своїх найманих працівників 2 500 роботодавців. Більшість юридичних осіб поповнюють їх за рахунок власних коштів, меншість застосовує солідарний принцип або використовує гроші з фонду оплати праці (ФОП).

Обґрунтовано підозрюю, що левова частка володарів пенсійних рахунків погано уявляють, для чого ті рахунки існують, як ними керувати, і що робити для їх зростання. Тому, сподіваюсь, моя розповідь і їм допоможе, і для майбутніх їхніх колег зайвою не стане. Тим більше, що з 1-го січня 2016 року кількість учасників НПФ значно зросте. Бо саме з цієї дати Мінсоцполітики України планує ввести в дію другий (обов’язковий накопичувальний) рівень вітчизняної пенсійної системи: http://pensioneriya.blogspot.com/2015/04/blog-post_16.html.

Існує давня істина: якщо ми не керуємо своїми грошима, то це залюбки робить за нас хтось інший. Стосовно НПФ, основні функції управління пенсійними активами, передано професійним компаніям з управління активами (КУА). Але, по тому, як чималенькі права надані і самим учасникам, то нерозумно було б ними не користатися. Контроль існує не заради самого контролю, а для поліпшення таких характеристик будь-якої інвестиції, як надійність, прибутковість і ліквідність, тому розглядати їх будемо в комплексі.

А тепер, шановні колеги, - нинішні і майбутні власники пенсійних рахунків в НПФ, перейдемо до наших можливостей. Зробити ми можемо наступне.

1.    Встановити постійний нагляд за станом свого пенсійного рахунку. Раз на рік, Адміністратор фонду повинен надсилати  поштовим листом офіційну виписку з пенсійного рахунку, але для цього він має знати нашу поштову адресу, і саме наш обов’язок повідомити про її зміну. Заповнивши, розташовану на сайті Адміністратора відповідну заяву (http://acpo.com.ua/prog/zajava.pdf), ми можемо підписатись на безкоштовні щомісячні смс-повідомлення, а також, отримати логін і пароль для доступу до власного кабінету на сайті того ж таки Адміністратора (http://acpo.com.ua/index.php?option=com_content&view=article&id=349&Itemid=388), де в поточному режимі відображається стан рахунку. Слово-пароль знадобиться для нашої ідентифікації при одержанні конфіденційної інформації в телефонній розмові з представниками Адміністратора.

2.    Відстежувати склад інвестиційного портфелю фонду і дії КУА по його зміні. Повний склад портфелю не завжди присутній у вільному доступі, але учасники НПФ такий доступ можуть одержати. Також вони бачать офіційні звіти КУА перед державним регулятором (НКЦПФР) і можуть ставити питання управляючому фондом. Офіційна прибутковість НПФ не завжди відповідає прибутковості окремих пенсійних рахунків у його складі. Аби підвищити прибутковість саме своїх пенсійних накопичень, варто збільшувати пенсійні внески у часи ситуативного падіння вартості активів і залишати їх незмінними у часи зростання.

3.    Переводити свої пенсійні накопичення до іншого НПФ у разі, коли нинішній не відповідає заданим нами критеріям (прибутковості, прозорості, лояльності, тощо). Для цього, варто порівнювати його роботу і здобутки з іншими фондами, а значить, бажано,  мати не один, а кілька пенсійних рахунків в різних НПФ. У допоміжних фондах можуть перебувати незначні контрольні суми, саме для порівняння.

4.    Мати кілька пенсійних рахунків у різних  у різних НПФ, як для порівняння, так і для виконання певної інвестиційної стратегії. Наприклад, для пари з агресивного і консервативного фондів, можна використати принцип золотого перетину, коли 62% внесків направляється у консервативний, а 38% - відповідно, у агресивний НПФ.

5.    В повній мірі використовувати податкову пільгу з повернення державою 15% власних пенсійних внесків. Повернуті суми важливо не розчиняти серед інший в кишені чи гаманці, а повторно вносити на пенсійний рахунок. Таким чином, до прибутку, забезпеченому КУА, додається ще 15%.

6.    Мати кілька вкладників на один пенсійний рахунок. На протязі десятиліть існування пенсійного рахунку, не кожний вкладник буде мати постійну роботу і пов’язану з нею постійну податкову пільгу. Наприклад, під час декретної відпуски жінки, внески на її пенсійний рахунок може робити працюючий чоловік або батько.

7.    Збільшити податкову пільгу, переклавши обов’язки вкладника на свого роботодавця або розділивши їх з ним. Кошти, що вносить на пенсійні рахунки своїх працівників роботодавець, взагалі не оподатковуються. Докладніше про це розповідається в окремому документі «Пільги для вкладників та учасників НПФ»:  http://pensioneriya.blogspot.com/2014/07/blog-post_7343.html. Не варто думати, що роботодавці будуть проти; одержуючи подібну пропозицію, вони найчастіше вважають, що проти будуть саме їх робітники. Існує також проміжний варіант, коли на прохання робітника,  ФОП перерозподіляється і фактично його гроші вносяться в НПФ від імені роботодавця. В подібному випадку, зменшивши зарплатню на 80 гривень, на пенсійний рахунок можна отримати 140 гривень.

8.    Регулювати розмір і частоту пенсійних внесків. По-перше, треба зробити їх потік постійним і безперервним. За принципом енергоінформаційної пари, він створить додаткові контури грошової або іншої енергії. Про це йдеться у серії «Енергетична теорія достатку»: http://pensioneriya.blogspot.com/2014/07/blog-post_7343.html. По-друге, скориставшись пенсійним калькулятором на сайті Адміністратора (http://acpo.com.ua/index.php?option=com_content&view=article&id=309&Itemid=386), можна досить чітко визначити, яка пенсія буде відповідати тим чи іншим внескам. В процесі життя, ці цифри можна регулювати.

9.    Зібравшись у кількості не менше 25% від загальної чисельності учасників НПФ, ми можемо впливати на його стратегію через призначення складу Ради фонду. Коли той фонд нам рідний, то можна поборотись і за таке. Але «проголосувати ногами», перейшовши до іншого НПФ разом зі своїми грошима, - більш дієвий спосіб вплинути не його керівництво. І простіший до того ж.

10.                       Відстежувати і відпрацьовувати інфляція. Це означає – збільшувати розмір пенсійних внесків відповідно до зменшення купівельної спроможності гривні. Можна враховувати також і її девальвацію. Не достатньо покладатись на компенсацію цих факторів зростанням вартості активів, потрібно дещо робити і зі свого боку. Можливо, найкращим рішенням буде встановити розмір пенсійних внесків, як певний відсоток від сукупних доходів. Зростання доходів тягне за собою підвищення рівня життя, що в свою чергу, вимагає більш якісного пенсійного забезпечення. Низькі ж доходи призводять до менш вибагливого ставлення до пенсійного забезпечення.

Таким чином, якщо ви або ваші родичі і знайомі входите до складу свідомих чи несвідомих учасників НПФ, перегляньте ставлення до своїх пенсійних активів, візьміть їх під контроль і докладіть хоча б мінімальних зусиль до їх примноження. І відчуйте, нарешті різницю між зароблянням грошей і управлінням ними.