Мій співрозмовник на форумі Finance.ua висловив сьогодні претензію до КУА КІНТО, нібито,
управляючи на протязі 10 років активами НПФ «Соціальний Стандарт», вона
спромоглася збільшити вартість одиниці пенсійних активів (ОПА) лише у 2,5 рази.
Саме тому він вважає систему недержавного пенсійного забезпечення шахрайством: http://forum.finance.ua/topic118140.html?sid=851628bd92ec1139e8f486571917567e&start=10
Можливо, фахівці з компанії КІНТО відповіли б йому краще,
але у мене є своя думка з цього приводу.
Недавно я вже наголошував, що у кожного фінансового
інструменту є своє призначення, відповідна мета, стратегія і тактика
використання: http://pensioneriya.blogspot.com/2015/03/blog-post.html.
Це не означає, що його застосування в іншій якості взагалі неприпустиме або
навіть не ефективне, хоча подібні випадки трапляються. Це означає, що підходити
до використання того чи іншого інструменту в конкретній ситуації, треба, з
одного боку, зважено і помірковано, а з
іншого боку, вибірково і творчо. Так, для цього треба мати певний досвід і
фантазію. А хто заважає? Стосовно НПФ, все досить просто і прозоро. Достатньо
безкоштовно відкрити собі будь-яку кількість пенсійних рахунків у кількох
десятках українських НПФ і експериментувати з ними як завгодно, перевіряючи
свої та чужі теорії, стратегії і тактичні побудування. Багато коштів це не
потребує, бо окремий внесок може складати хоч одну гривню, а справа тут не в
абсолютних розмірах, а у співвідношеннях і відсотках.
Таким чином, коли хтось каже про неефективність того чи
іншого інвестиційного інструменту, мені завжди хочеться в нього запитати,
наскільки він сам був ефективним в його використанні. Але зазвичай, я не
запитую, а просто розповідаю те, що знаю сам. Так, наприклад, я багато писав
про використання в Україні схеми купівлі з наступною здачею в оренду
нерухомості, авторства Роберта Кійосакі: http://pensioneriya.blogspot.com/2014/07/blog-post_89.html,
бо її заперечували звичайні диванні теоретики, що того інструменту і в руках не
тримали. Про НПФ, теж пишу не вперше.
Тож, повернімося до нашого питання про ефективність його використання.
1.
В першу чергу, мета НПФ полягає в збереженні інвестованих
в нього коштів, і лише в другу чергу – у їх примноженні. При тому, примноженні
досить помірному (2-3% перевищення інфляції). Тому, не треба чекати від НПФ
надвисоких прибутків, котрі завжди пов’язані з не менш високими ризиками.
Майбутня пенсія має бути захищена від ризиків, і це положення майже не
обговорюється. Для бажаючих багато ризикувати і багато заробляти, існують інші
інструменти. Навіть не так: бажання багато заробляти може цілком мирно
співіснувати з бажанням мати стабільну безризикову фінансову основу свого
буття.
2.
Прибутковість НПФ у цілому, що відображається у зростанні
вартості ОПА, не відповідає прибутковості пенсійних активів окремих його
учасників. Збільшуючи розмір пенсійних внесків у часи тимчасового падіння
вартості ОПА, і залишаючи їх незмінними у часи зростання вартості ОПА, цілком
можливо досягти значно більшої особистої прибутковості. Якщо цього дуже хочеться,
звичайно.
3.
Не забуваймо про податкові пільги від держави. Повернення
15% для фізичних осіб і біля 60% для юридичних, - то чималенькі суми. Додаючи
їх до пенсійного рахунку, можна суттєво збільшити його прибутковість.
4.
Не забуваймо і про інфляцію. Знецінення грошей тягне за
собою підвищення заробітних плат і інших видів доходу. Тож, відповідно має
зростати і розмір пенсійних внесків. Найкраще було б виходити з певного
відсотка власних доходів. В такому разі, при їхньому зростанні, будуть зростати
і внески, що в кінцевому вигляді, призведе до ще більшого зростання пенсійного
капіталу.
5.
Філософія НПФ полягає у здійсненні постійних і
безперервних внесків на протязі кількох десятиліть. Одне десятиліття, тим більш
таке бурхливе з фінансової точки зору, як минуле, - то ще не показник.
6.
Розмір пенсійних внесків не повинен бути тягарем для
сімейного бюджету, в якому завжди присутні непомітні для ока видатки. Наприклад,
витрати на транспорт, св’язок, паління, напої, солодощі, тощо, - і приємні, і
необтяжливі; зазвичай, ми їх просто не помічаємо. Точно такими, - приємними і
необтяжливими, повинні бути і наші пенсійні внески.
7.
Звичайно, кожна КУА має власну стратегію інвестування,
але то її, а не наша справа. Підписуючи пенсійний контракт, ми не потрапляємо в
довічне рабство до певної КУА, і не перетворюємось на безправних заручників її
дій чи бездіяльності. У нас завжди є право змінити свій НПФ на інший і
перевести до нього свої пенсійні накопичення. Яке ж може бути шахрайство в
таких умовах? Тим паче, в НПФ не буває різких і непередбачуваних рухів активів;
уважний погляд здатний завчасно розпізнавати всі тенденції, щоб відповідним
чином на них реагувати. Тож, пам’ятаймо, що у значній мірі, наші пенсійні
накопичення знаходяться у наших власних (а не управляючого) руках.
8.
Ефективність роботи НПФ залежить також від кількості його
учасників і сукупного розміру його активів. Поки що відбувається певне
становлення цього інституту, свого роду, соціальнио-фінансовий експеримент. Будемо
відсиджуватись осторонь, - темпи його розвитку загальмуються; активно
долучимось до справи, - шанси на успіх підвищаться.
9.
Найліпшою ж особливістю НПФ, я вважаю його спроможність
створювати грошові потоки. Про це – окрема розмова у серії «Енергетична теорія
достатку», до якої ми ще повернемось. Один потік народжує інші, і на цьому
крутиться весь Світ.
Можливо
існують і інші особливості інвестування в НПФ. І я не такий вже розумник, і час
існування цього інструменти не такий вже великій, щоб знати все достеменно. І
він розвивається, і ми розвиваємось. Хтось робить це активно, а хтось обережно
спостерігає з боку. І те, і інше – природно. Безпідставно ставити клейма і
навішувати ярлики, - теж у природі сучасної людини. Нажаль. Що тут поробиш,
- кожному своє. Але, на мій погляд, краще витрачати свої ресурси на пошук
шляхів розвитку, аніж на переживання власних страхів і упереджень.
Комментариев нет:
Отправить комментарий