Питання на Finance.ua-28. Мета НПФ і шляхи її досягнення.

Мій співрозмовник на форумі Finance.ua висловив сьогодні претензію до КУА КІНТО, нібито, управляючи на протязі 10 років активами НПФ «Соціальний Стандарт», вона спромоглася збільшити вартість одиниці пенсійних активів (ОПА) лише у 2,5 рази. Саме тому він вважає систему недержавного пенсійного забезпечення шахрайством: http://forum.finance.ua/topic118140.html?sid=851628bd92ec1139e8f486571917567e&start=10

Можливо, фахівці з компанії КІНТО відповіли б йому краще, але у мене є своя думка з цього приводу.

Недавно я вже наголошував, що у кожного фінансового інструменту є своє призначення, відповідна мета, стратегія і тактика використання: http://pensioneriya.blogspot.com/2015/03/blog-post.html. Це не означає, що його застосування в іншій якості взагалі неприпустиме або навіть не ефективне, хоча подібні випадки трапляються. Це означає, що підходити до використання того чи іншого інструменту в конкретній ситуації, треба, з одного боку, зважено і  помірковано, а з іншого боку, вибірково і творчо. Так, для цього треба мати певний досвід і фантазію. А хто заважає? Стосовно НПФ, все досить просто і прозоро. Достатньо безкоштовно відкрити собі будь-яку кількість пенсійних рахунків у кількох десятках українських НПФ і експериментувати з ними як завгодно, перевіряючи свої та чужі теорії, стратегії і тактичні побудування. Багато коштів це не потребує, бо окремий внесок може складати хоч одну гривню, а справа тут не в абсолютних розмірах, а у співвідношеннях і відсотках.

Таким чином, коли хтось каже про неефективність того чи іншого інвестиційного інструменту, мені завжди хочеться в нього запитати, наскільки він сам був ефективним в його використанні. Але зазвичай, я не запитую, а просто розповідаю те, що знаю сам. Так, наприклад, я багато писав про використання в Україні схеми купівлі з наступною здачею в оренду нерухомості, авторства Роберта Кійосакі: http://pensioneriya.blogspot.com/2014/07/blog-post_89.html, бо її заперечували звичайні диванні теоретики, що того інструменту і в руках не тримали.  Про НПФ, теж пишу не вперше. Тож, повернімося до нашого питання про ефективність його використання.

1.     В першу чергу, мета НПФ полягає в збереженні інвестованих в нього коштів, і лише в другу чергу – у їх примноженні. При тому, примноженні досить помірному (2-3% перевищення інфляції). Тому, не треба чекати від НПФ надвисоких прибутків, котрі завжди пов’язані з не менш високими ризиками. Майбутня пенсія має бути захищена від ризиків, і це положення майже не обговорюється. Для бажаючих багато ризикувати і багато заробляти, існують інші інструменти. Навіть не так: бажання багато заробляти може цілком мирно співіснувати з бажанням мати стабільну безризикову фінансову основу свого буття.

2.     Прибутковість НПФ у цілому, що відображається у зростанні вартості ОПА, не відповідає прибутковості пенсійних активів окремих його учасників. Збільшуючи розмір пенсійних внесків у часи тимчасового падіння вартості ОПА, і залишаючи їх незмінними у часи зростання вартості ОПА, цілком можливо досягти значно більшої особистої прибутковості. Якщо цього дуже хочеться, звичайно.

3.     Не забуваймо про податкові пільги від держави. Повернення 15% для фізичних осіб і біля 60% для юридичних, - то чималенькі суми. Додаючи їх до пенсійного рахунку, можна суттєво збільшити його прибутковість.

4.     Не забуваймо і про інфляцію. Знецінення грошей тягне за собою підвищення заробітних плат і інших видів доходу. Тож, відповідно має зростати і розмір пенсійних внесків. Найкраще було б виходити з певного відсотка власних доходів. В такому разі, при їхньому зростанні, будуть зростати і внески, що в кінцевому вигляді, призведе до ще більшого зростання пенсійного капіталу.

5.     Філософія НПФ полягає у здійсненні постійних і безперервних внесків на протязі кількох десятиліть. Одне десятиліття, тим більш таке бурхливе з фінансової точки зору, як минуле, - то ще не показник.

6.     Розмір пенсійних внесків не повинен бути тягарем для сімейного бюджету, в якому завжди присутні непомітні для ока видатки. Наприклад, витрати на транспорт, св’язок, паління, напої, солодощі, тощо, - і приємні, і необтяжливі; зазвичай, ми їх просто не помічаємо. Точно такими, - приємними і необтяжливими, повинні бути і наші пенсійні внески.

7.     Звичайно, кожна КУА має власну стратегію інвестування, але то її, а не наша справа. Підписуючи пенсійний контракт, ми не потрапляємо в довічне рабство до певної КУА, і не перетворюємось на безправних заручників її дій чи бездіяльності. У нас завжди є право змінити свій НПФ на інший і перевести до нього свої пенсійні накопичення. Яке ж може бути шахрайство в таких умовах? Тим паче, в НПФ не буває різких і непередбачуваних рухів активів; уважний погляд здатний завчасно розпізнавати всі тенденції, щоб відповідним чином на них реагувати. Тож, пам’ятаймо, що у значній мірі, наші пенсійні накопичення знаходяться у наших власних (а не управляючого) руках.

8.     Ефективність роботи НПФ залежить також від кількості його учасників і сукупного розміру його активів. Поки що відбувається певне становлення цього інституту, свого роду, соціальнио-фінансовий експеримент. Будемо відсиджуватись осторонь, - темпи його розвитку загальмуються; активно долучимось до справи, - шанси на успіх підвищаться.

9.     Найліпшою ж особливістю НПФ, я вважаю його спроможність створювати грошові потоки. Про це – окрема розмова у серії «Енергетична теорія достатку», до якої ми ще повернемось. Один потік народжує інші, і на цьому крутиться весь Світ.

Можливо існують і інші особливості інвестування в НПФ. І я не такий вже розумник, і час існування цього інструменти не такий вже великій, щоб знати все достеменно. І він розвивається, і ми розвиваємось. Хтось робить це активно, а хтось обережно спостерігає з боку. І те, і інше – природно. Безпідставно ставити клейма і навішувати ярлики, - теж у природі сучасної людини. Нажаль. Що тут поробиш, - кожному своє. Але, на мій погляд, краще витрачати свої ресурси на пошук шляхів розвитку, аніж на переживання власних страхів і упереджень.