Продовження. Початок тут: Як інфляція спалює нашу свідомість.
Технічні засоби подолання інфляції лежать на поверхні, вони нівелюють її силу і створюють
енергію для більш важливих внутрішніх змін.
Не треба
демонізувати інфляцію, визначаючи її, як глобальне знецінення грошей. Насправді,
це просто поступове підвищення цін на окремі товари і послуги. На мій погляд,
подібне підвищення є показником і наслідком розвитку суспільства, зростання
добробуту і споживчих стандартів населення. Уявімо, що всі ціни залишаються
стабільними. Як, за таких умов, підвищити доходи населення, чим забезпечити
матеріальну мотивацію до сумлінної праці? Моральна, як це було в СРСР, не
змогли забезпечити продуктивність праці на рівні з капіталістичними країнами.
Тепер – до діла.
1.
Шукаємо
нові можливості і додаткові джерела доходу, за рахунок котрих підвищуємо власні
доходи випереджаючими темпами по відношенню до інфляції. Раджу завести облік всіх
доходів, а також, розділити їх на активні (від праці) і пасивні (від
інвестицій).
2.
Інвестуємо
гроші в активи, здатні забезпечити прибуток на рівні інфляції. Це можуть бути
банківськи депозити, орендна нерухомість, цінні папери (акції і облігації),
інститути спільного інвестування (інвестиційні і пенсійні фонди, накопичувальне
страхування життя), а в першу чергу – бізнес.
3.
Індексуємо
пенсійні, інвестиційні, страхові внески у відповідності до інфляції, тобто регулярно
збільшуємо їх на відсотки зростання цін. Це компенсує зменшення купівельної
спроможності наших накопичень за рахунок інфляції.
4.
Купляємо
пасиви, що за нашими розрахунками, мають збільшитись в ціні (певна нерухомість,
вироби мистецтва, предмети антикваріату і колекцювання).
5.
Регулюємо
споживання, але не в плані його обмеження і економії. Наша мета - збільшити відношення
пасивних (інвестиційних) доходів до загальних витрат: http://pensioneriya.blogspot.com/2014/07/blog-post_8812.html.
6.
Зважено
і помірковано створюємо товарні запаси, враховуючи терміни їх зберігання, власні
норми споживання, моральне і матеріальне старіння.
7.
Складаємо
і регулюємо власний споживчий кошик. Безперечно, він буде відрізнятись від
держстатистичного. Регулювання полягає в тому, щоб оперативно заміщувати
дорожчі товари більш дешевими аналогами.
8.
По
можливості, переводимо грошові розрахунки у бартерні (обмінні) операції. В
Україні існують банки часу, де широко використовується обмін годинами.
9.
Оптимізуємо
податки, при нагоді, застосовуємо податкові пільги. Наприклад, - такі: http://pensioneriya.blogspot.com/2015/05/2015.html.
10.
Опановуємо перспективні професії, затребувані
ринком праці, прогнозуємо у яких галузях господарства, зростання рівня оплати
праці буде найбільшим.
По великому
рахунку, ми могли б обмежитись першим пунктом, бо він найважливіший. Ціни не
можуть зростати без відповідного зростання прибутків. Проблема в тому, що ціни
зростають більш-менш рівномірно і для всіх, а прибутки ростуть у тих, хто не
чекає їх збільшення, а робить це самотужки.
Просіть і буде вам дано, шукайте і знайдете, стукайте і
відчинять вам, бо кожен, хто просить одержує, хто шукає знаходить, а хто стукає
відчинять йому. (Від Матвія 7:7,8)
В першу чергу, це
стосується інвестицій. Створюючи первинні грошові поток інвестиційних внесків,
ми саме шукаємо, стукаємо і просимо,
отримуючи у відповідь вторинні потоки енергій у вигляді зростання наших
статків.
Що дуже важливо,
відбувається це зростання на індивідуальній основі, безвідносно до загальної
ситуації в суспільстві і державі.
Комментариев нет:
Отправить комментарий