Ви не відповіли людині на чітко поставлене запитання -
як НПФ збереже її гривні від інфляції. Розмови про "рух, болото, вигоди
країні та економіці" - пустопорожні балачки, які нікого не переконають
вкласти в НПФ свої кошти. Придумайте, як гарантувати людині прибуток і спокій
(безпеку вкладених коштів).
От, що ми полюбляємо, так це - ставити запитання руба і вимагати на них
чіткої, однозначної відповіді. Особливо надихає той факт, що подібні вимоги
стосуються інших і аж ніяк, нас самих. Бо ми самі чудово розуміємо (принаймні,
на рівні підсвідомості), що наш мінливий Світ дуже далекій від будь-якої
однозначності, одномірності, стабільності і
гарантій. Але, - то таке... .
На жаль, більшість наших людей, вихованих на трастах і пірамідах,
ставляться до НПФ, як до суто комерційних структур, єдиною метою котрих є
прибуток. Насправді, це не зовсім так.
НПФ - не український винахід, і виникли вони у всьому світі, як відповідь
на зміну демографічної ситуації і, як наслідок, - банкрутство солідарних
пенсійних систем. Солідарні системи здатні прекрасно працювати лише в умовах постійного
підвищення народжуваності. У зворотній ситуації, яку ми спостерігаємо і в
Україні, вони починають гальмувати розвиток всього суспільства. Розвинуті
країни вже давно цей етап проскочили і крокують собі далі, а ми все ще тупцюємо
на місці. А однією з причин того, є наша безмежна любов до гарантій, про яку
влучно написав Ілля Кормільцев і чудово проспівав В’ячеслав Бутусов:
Нищие молятся,
Молятся на
То, что их нищета
Гаранти-рова-на.
Дійсно, психологічно, нам легше вимолювати від держави пенсійні подачки,
аніж потурбуватись про власну пенсію самостійно.
Частину своєї роботи наша держава таки виконала, створивши ще в 2003 році Закон
«Про недержавне пенсійне забезпечення». В якості альтернативи солідарному ПФУ,
вона дозволила створювати колективні пенсійні фонди, за встановленими нею
правилами і під її наглядом. Справа це – серйозна, державна, і стосунку до
фінансового шахрайства не має.
Понад 10 років добровільна частина накопичувальної системи досить успішно
працює, підприємства і просто громадяни її послугами користуються і чекають
введення обов’язкової частини. Можливо, це
відбудеться у 2017 році, і тоді ваше питання зніметься само собою, бо нікого не спитають, хоче він якихось гарантій,
чи обійдеться. Хоча ні, у людей віком за 35 років формально спитають і з
полегшенням сприймуть їх мовчазну відмову. Самі ж мовчуни залишаться без другої
пенсії: http://pensioneriya.blogspot.com/2015/05/blog-post_25.html.
Справу накопичувального пенсійного забезпечення, наразі доручено НПФ (це некомерційна,
неприбуткова організація) і приватних компаніям, що його обслуговують. Вони,
звичайно, хочуть мати прибуток, але їхня мета – це довгостроковий грошовий
потік. На чому вони заробляють, я вже писав: http://pensioneriya.blogspot.com/2014/12/112.html.
Як заробляє НПФ: http://pensioneriya.blogspot.com/2015/08/41.html.
Про девальвацію: http://pensioneriya.blogspot.com/2015/02/blog-post_9.html.
І про інфляцію десь є: http://pensioneriya.blogspot.com/2015/08/blog-post_22.html.
Я вам скажу, на «Пенсійному капіталі» про НПФ більше відповідей, ніж ви
здатні поставити запитань, і справа не в тому, що я від чогось ухиляюсь, вона –
в вас. Якщо людина не має енергії для розвитку, їй хоч кілок на голові теши, підсвідомість
не допустить зайвих енергетичних втрат, а розум послужливо вигадає купу причин,
аби нічого не робити. В подібній ситуації, людині нічого не залишається, як
тихенько повзти на кладовище. Саме там на неї чекає повний спокій і залізні
гарантії: http://pensioneriya.blogspot.com/2014/06/blog-post_11.html.
Чому так песимістично? Тому, що життя – це вирішення проблем, подолання
труднощів і постійний рух, розмови про якій ви так не любите. Оптимізм теж є.
Він у тому, що життя – це мрії, бажання, цілі, сподівання, наміри, плани,
досягнення і щастя невпинного руху.
Комментариев нет:
Отправить комментарий