1. Непрозорість. Внутрішня кухня страховика ретельно охороняється від чужого ока. Навіть співробітники досить високого рангу знають дуже мало подробиць. Про менеджерів з продажу і говорити годі. Вони працюють за усталеними шаблонами. Чесно кажучи, - це не минуле, а позаминуле сторіччя. Подібне ставлення до себе, сучасна людина дуже скоро перестане сприймати, і ми станемо свідками падіння продажів усіх страховиків, без винятку. Хіба що, хтось з них порозумнішає.
2. Фінансова кабала. Підписавши довгостроковий договір страхування, страхувальник вимушений залишатись з обраною СК, незалежно від поточних показників її діяльності. Достроково вийти з договору без суттєвих втрат не вдасться, змінити компанію на іншу, тех не вийде.
3. Низька доходність. І справа не в тому, что вона відповідає високій надійності. Просто СК зацікавлена зовсім в іншому. Наприклад - в створенні потужних каналів продажу через банкі. За своє сприяння розповсюдженню страхових програм СК, крім великої комісійної винагороди, банк вимагає значних сум на депозит під низькій відсоток. А банк не один. Тож інвестування в активи, перетворюються на примітивне збереження грошей саме в грошах. Натомість, клієнтам може оголошуватись будь-яка доходність, все одно вони не знають, на яку суму її буде нараховано.
4. Складні правила страхування. Власне правил, ніхто з клієнтів і в очі не бачить, - вдовольняются коротким витягом. Між тим, у правилах немало "підводних каменів", що можуть проявитись самим несподіванним чином при страхових випадках. В результаті, страхові суми можуть бути взагалі не виплачені або виплачені в обмеженому обсязі.
5. Комбіновані продажі. Ми гадаємо, що продуктові набори, де на один дефіцитний товар приходилось кілька залежалих, - це винахід соціалістичної торгівлі. Але ні, страхові компаніі вигадали це раніше. І досі, приваблива інвестиційна програма комбінується зі звичайним і примітивним страхуванням. Як між ними розподіляються гроші страхувальника, майже нікому не відомо.
6. Незрозумілі страхові тарифи. Зазвичай, ми не знаємо, які витрати закладаються комунальниками у тарифи на воду, електроенергію, газ, тощо. Аналогічно, невідомі нам і складові тарифів на страхування. Що намалюють, те і буде, а проконтролювати нікому.
7. Занадто висока ціна послуг. Страхові внескі за перші 2-3 рокі, невиправдано направляються на потреби самої СК. Мало того, за ці гроші утримується армія дуже нав'язливих страхових агентів. Крім того, СК забирає собі 15% інвестиційного доходу, як плату за часто неіснуюче управління грошима своїх клієнтів.
8. Брехливі страхові агенти. Заради свого зиску, чого вони тільки не розказують... .
Наведені недоліки не переклеслюють, а достатньо гармонійно співіснуюють з відомими достоїнствами. Просто треба про них знати і в кожному випадку, зважувати окремо.
Комментариев нет:
Отправить комментарий