НПФ в умовах війни і економічного спаду.

На Мінфіні існує рубрика «Питання експертам». Експертів багато і спілкуватися з ними можна на будь-які фінансові теми. Мені, наприклад, можна задавати питання, пов'язані з недержавним пенсійним забезпеченням. Нижче — одне з них.

Давно цікавлюся недержавними пенсійними фондами. Яка ваша думка з питання гарантій повернення накопичень у зв'язку з поточною ситуацією в країні? Чи будуть існувати ці фонди, і який прибуток вони покажуть в умовах війни та економічного спаду?

Як відомо, ми живемо в нестабільному мінливому середовищі. З одного боку, це добре, тому що інакше не бачити б нам ніякого розвитку, ні поступального, ні спіралевидного, ні хвилеподібного. З іншого боку, безперервний нестримний розвиток дуже швидко призвів би світ до хаосу, а слідом за тим, до загибелі. Приклад — експонента, про яку, оспівуючи «чудо складних відсотків», так люблять розповідати деяки фінансові консультанти. Продовжуючись трохи більше звичайного, це чудо легко перетворюється в «жах складних відсотків», здатний зруйнувати все.

Судіть самі. Якби хто-небудь вклав капітал у розмірі 1 копійки у рік Різдва Христового під 4% річних, то в 1750 році на виручені гроші він зміг би купити золоту кулю вагою Землі. У 1990 році він мав би вже еквівалент 8190 таких куль. При 5% річних він зміг би купити таку кулю ще в 1403 році, а в 1990 році купівельна спроможність грошей дорівнювала б 2200 млрд. куль із золота вагою Землі. Яка фінансова система здатна таке витримати?

Завдяки розумному влаштуванню світу, цього не трапляється. Розумність в тому, що в світі немає нічого безперервного. Навіть світло складається з переривчастого потоку світлових частинок, між якими — темрява. Повертаючись до прози життя, це означає, що в океані перемін завжди є острівці стабільності, на які, плануючи майбутнє, ми можемо сміливо спиратися. І своє майбутнє, і майбутнє України, а також майбутнє Землі і навіть Всесвіту. Це і є істинна гарантія сталого розвитку, на відміну від халявної, обіцяної, але нічим грунтовним не підкріпленої, — гарантії на словах.

Один з таких острівців — це старість. Вона стабільна, тому що невідворотна. Я не знаю, чого накрутили б люди, не маючи цієї точки опори. Інший фактор стабільності, це власність, — право власності, зване священним.

Гарантій немає. Немає і бути не може. Про це, як двічі два, вам скаже будь-який інвестор. Та що там інвестор, навіть настання завтрашнього ранку, ніким і нічим не може бути гарантовано. Гарантій немає, а незмінні (чи то пак, гарантовані) точки є. Такий ось парадокс.

До речі, гарантії повернення вкладеного капіталу потрібні не всім, а тільки тим, у кого цей капітал є. У той же час, найбільше їх потребують ті, хто до створення власного капіталу навіть не взялись (хм, на кого я витрачаю час?). Не взялись, бо бояться за збереження того, чого у них немає і, швидше за все, ніколи не буде. І в цьому ще один парадокс.

До чого, спитаєте, вся ця філософія? До того, що НПФ саме і побудовані на невідворотності старості і священності власності. Це їх основа, що дозволяє обходитися без словесних гарантій і бути вічними. Так, ці фонди будуть завжди, тому що вони потрібні всім.

Державі (капіталістичній, монархічній, комуністичній, анархічній, диктаторській, — любій). Тому що позбавляє її від зайвої турботи про старих.

Економіці. Тому що дозволяє акумулювати і спрямовувати в передові галузі гроші населення.

Населенню. Тому що дозволяє йому гідно зустріти старість, не покладаючись ні на родичів, ні на державну допомогу.

Бізнесу. Тому що допомагає заробити на обслуговуванні грошових потоків.

Трудящим. Тому що дозволяє зменшити відрахування з їх заробітних плат.

Однак, спираючись на точки стабільності, НПФ не залишаться стабільними самі. У них будуть злети і падіння, в повній відповідності з мінливим світом, їх прибутковість буде плаваючою і зовсім не схожою на банківську, вони відрізнятимуться один від одного поточними успіхами і неминучими прорахунками, — вони будуть різними.

Ця мінливість, ця різниця дає нам колосальні можливості побудови власної ігрової інвестиційної стратегії. Але як же мало ми знаємо про ці можливості! Ми їх не бачимо, ми їх не шукаємо. А все тому, що ми хочемо отримати гарантії.

Схожий приклад надає нам у широкому сенсі саме життя. Воно залишається стабільним і триває, незважаючи на навколишні і супроводжуючі його епідемії, катастрофи, катаклізми. Воно всім потрібне і всім вигідне.

Аналізуючи поточну ситуацію в Україні, більшість назвуть останні три роки (2011-2013) зростаючими. Тому що долар стояв на місці, а депозитні ставки росли. Пенсійні ж фонди в ті часи не блищали. Кращим результатом 2013 стала прибутковість + 18%. Зате для їх учасників, це був найвигідніший час для вкладень. Скористалися ним, на жаль, одиниці.

У той же час зараз, коли навколо паніка, фонди та їх активи ростуть. Один з моїх НПФ за поточний рік (НЕ календарний) виріс на 27,2%, другий, в період з 1 07.13 по 1.07.14., зріс на 29,5%. Подібне (і навіть більше) зростання можливе (але не гарантується) і далі.

НПФ не випадково має низьку ліквідність. Це для того, щоб піддавшись паніці, ми не залишилися без пенсій. Так що, «у зв'язку з поточною ситуацією в країні», накопичення краще не повертати, а нарощувати.

Гроші НПФ зберігаються в активах, активи — це власність, на яку, коли гроші втрачають свою вартість, схильні спиратися всі. Йде війна, і частина власності може постраждати. Нічого, тим більше зросте цінність того, що вціліє. НПФ мають найширшу з усіх інвестиційних інструментів диверсифікацію; навіть втративши в одному, вони з лишком відіграють в іншому.

Повинні відіграти, в усякому разі. Може, не все. Але гра є гра, і ми вправі ставити на найкращих гравців, переводячи свої заощадження в фонди-лідери. Ось, до речі, — ще одна (особисто наша) точка опори: право вибору.

Не закликаю вас вкладати в НПФ. Якщо давно наглядаючи за ними, ви досі цього не зробили, хоча б з цікавості (адже це простіше простого), значить, ваші внутрішні перешкоди на цьому шляху — досить глибинні. Пропоную подивитися на розвиток подій більш абстрактно, не прив'язуючись до результату, — з точки зору не гравця (чий кут огляду обмежений, але який чітко знає свій маневр), а глядача, що знаходиться на високій трибуні, звідки видно все ігрове поле.

Ще раз відволічуся на філософію. Ось, перед нами хокейна коробка. Виходячи на лід в статусі стороннього, ми потрапляємо в простір страждань. Нас штовхають ногами гравці, освистують глядачі, притягує до відповідальності охорона.

Пройшовши відповідне навчання і ставши гравцем, ми переміщаємося в простір боротьби з усіма її втратами і придбаннями, перемогами і поразками, а також, — залежністю від результату.

Піднявшись на глядацьку трибуну, ми потрапляємо в простір пригод. Ми стежимо за грою і переживаємо за її результат. Залежність від результату змінюється на відстороненість. Правда, при цьому значно звужуються наші можливості, будь на що впливати.

Отримавши місце у ВІП-ложі, ставши співвласником клубу або хокейної арени, спортивним функціонером або представником влади, ми опиняємося в просторі творчості і отримуємо можливість управляти і гравцями, і самою грою, і глядачами, і обслуговуючим персоналом. Це теж гра, але на більш високому рівні, з підвищеними ставками і свободою вибору.

У житті, як і в грі (а вона і є гра), ми проходимо всі сходинки розвитку і випробовуємо себе у всіх просторах. В одному з них можемо застрягти надовго. Так от цього, бажано не допускати. Однак, дуже вже заважають сумніви, страхи і відсутність віри. Щоб впоратися з ними, треба прокинутися, усвідомити себе і гру, тобто, відповісти собі на питання «Хто ми, звідки прийшли, де знаходимося, куди рухаємося»?

Після цього, всі приватні питання, на зразок ваших, вирішуються самостійно.

А відтак, кожен бажаючий нині може долучитися до участі у НПФ, тим паче, що для цього існують деяки додаткові привабливі умови. Звертайтесь особисто - розповім.