Попередні матеріали:
1. Походження Всесвіту-1. Перелік моделей і свідчень.
2. Походження Всесвіту-2. Класичні моделі.
3. Походження Всесвіту-3. Моделі в Буддизмі
4. Походження Всесвіту-4. Концепція Даніїла Андрєєва.
5. Походження Всесвіту-5. Всесвіт Карлоса Кастанеди.
6. Походження Всесвіту-6. Всесвіт по Клізовському.
Витримки з інших моделей походження і будови Всесвіту-2.
Із “Зенд Авести”
Біла Голова, чия воля заставляє вогняний флюїд розповсюджуватись
в 370 потоках в усіх напрямках Всесвіту, ототожнюється зі Змієм, що рухається в
370 скачків, і стає трьома Духами, або Атма-Будха-Манасом, коли “Досконала
людина” – Метатрон підноситься, тобто вселяється в тваринну людину. І тоді Дух
(Космічна Мислеоснова) і Космічна Субстанція стають єдиним цілим і включають
елементи Сокровенного синтезу, відображаючи Дхіан-Коганів, Зодчих, що по плану,
предвічно накресленому в Божественій думці, формують Системи в Космосі (три
чоловічих і чотири жіночих початків). Ці Вищі Розуми, як необхідна частина
великих законів. що керують Всесвітом, і є Дхіан-Коганами.
Брама-Теос, що виникає з Хаосу – Великої Безодні
ширяє в перші години свого пробудження над планом Майбутнього Всесвіту, є
Вішну, що покоїться на Великому Змії Вічності. Це перший трикутник – Бог в
трьох аспектах до його перетворення через квадратуру безмежного кола в
четвероликого Браму.
Рудиментарний Всесвіт, занурений в Субстанцію,
покоїться в лоні Вішну. Із цього Хаосу і Пітьми виникає Брама, Зодчий Всесвіту.
Він сидить на Лотосі, що рухається в Пітьмі, і вигукує “Хто я? Звідки взявся
я?” І чує голос: спрямуй свої думки до Бхагавати! Брама виходить з Всесвітнього
Яйця, з Хаосу, як Світло, бо його свідомість розкрилась і він починає роботу.
Він носиться над Субстанцією з Божественним Духом в собі самому і є двигуном
Субстанції.
Увесь Всесвіт, ще невидимий і непроявлений, на
протязі якогось періоду “працює” в тонкій формі, яку називають Хаосом, або
початком творення. І тільки після цього він може знову проявитись як новий
витвір. Весь період – це прояв однієї хвилі від Хаосу через втілення Хаосу.
Такий період називається Кальпою, або циклом. На протязі кожного такого циклу
весь Всесвіт повторюється, вся матерія в ньому рухається в вигляді хвилі Життя Всесвіту.
Еволюція і інволюція в природі постійно змінюють одна одну.
Загальний Всесвіт не речовинний. Речовина – один з
чотирьох потоків (станів), створюючих Всесвіт. Ідучи дальше і глибше, вгору в
нові світи, в інші грунтовні структури єдиного Загального Всесвіту матерія
знімає з себе всі звичні для нас характеристики і властивості. З стану речовини
вона переходить в інші стани і на межі можливого – в Ідею, що знімає з себе яку
б то не було конкретність. Вище лише те, що умовно можна сприймати як Розум.
Найбільш “тонкими” є частинки простору. Все в
кінцевому рахунку створюється свідомістю. Рівні свідомості різні і самий
найтонший з них вічний. В основі поля матерії знаходяться частинки простору, а
поля свідомості – світло, що являє собою одночасно і енергію і дуже тонкий
рівень свідомості. Конкретні системи світів формуються з часток простору кармою
істот, що будуть жити в цих світах. Ми створюємо карму, дія якої має очікувані
наслідки, але ми не можемо змінити карму, здійснивши іншу дію, що має більший
енергетичний потенціал. Якщо в фізиці розглядають хвилю-частинку, то в
індійських поняттях це «нада-бінду» - рух, вібрація, точка простору. Простір
пронизаний "волоссям Шіви", яке може змінювати структуру простору.
Матерія і свідомість єдині і одне без одного абсурд.
Їх єдність це результат першої життєвої хвилі Святого Духу. Друга хвиля надає
будову і сталість форм: висхідна хвиля наділяє формами, низхідна –
властивостями. Третя хвиля – хвиля життя. Існує п’ять областей (планів)
утворюючих поле еволюції. Найвище-Владика, невиразиме, непроявиме. В другій
області знаходяться проявимі сили – Логоси, від яких ідуть хвилі життя. З
третьою хвилею приходять людські душі, щоб оживити матеріальні тіла.
Космос виник з Ідей (Ейдосів) – тонких
суттєвостей, що проявляються в живому і неживому. Все побудовано з ейдосів і
пов’язано з ейдосами, а тому все, що існує, відчуває і мислить. Більшість
цивілізацій у Всесвіті рослинні. В проявленому світі існують лише трьохвимірні
істоти, але вони можуть оволодівати і багатовимірністю. Простір і час
багатовимірні, але єдині. Земля належить зразу до багатьох вимірів простору і
часу.
Герекліт: Всі речі виникають з вогню шляхом згущення і
повертаються до першоджерела руйнацією. Цей Космос один і той же для всього
сущого, його ніхто не створив з богів і ніхто – з людей. Він завжди був, є і
буде вічно живим вогнем, що мірами загорається і мірами затухає.
П. Тейяр де Шарден: Бог є джерело всякого буття, але не саме
буття… Розумність світу підтверджується антропним принципом – закони природи і
сама природа побудовані так, щоб в них з’явилась Людина. Найменше зрушення в
законах і константах робить неможливим існування розумної Людини.
Той – хто безупинно створює світи – троїчний. Він
є Брама-батько, він є Майя-мати, він є Вішну-син (Сутність – Субстанція –
Життя). Кожний включає в себе двох інших і всі троє складають одне в
Невисказаному.
Упанішади.
Слухайте в своїй власній глибині і дивіться на
безмежність простору і часу. Там лунає спів Небесних Світил, голос Чисел,
гармонія Сфер. Кожне Сонце є думка Бога і кожна планета видозміна цієї думки.
Для того, щоб пізнати божественну думку про душу, спускайтесь і підіймайтесь Ви
по тяжкому шляху семи планет й оточуючих їх семи небес.
Що роблять Небесні Світила? Що говорять числа? Що
обертають в собі Сфери?
О, душі, що загинули чи врятовані, вони говорять,
вони співають, вони обертаються – ваші долі.
Гермес Тот:
Світло – це божественний Розум, що підтримує своєю
могутністю все і зберігає в собі прообрази всіх істот. Морок (пітьма) – це
матеріальний світ. Вогонь, що прямує з темних глибин є Божественне Слово.
Бог-Батько, Слово-Син; їх об’єднання є життя.
Господь проявлених світів – це думка, що
розпускається в мільйони світил, в мільйони Нерухомих сфер Всесвіту, що
обертається – Спочатку Бог створив Небо і Землю. Небо було думкою про час і про
безмежний простір, заповнений пустотою і тишею… І Дух божий носився над
Безоднею. Із його надр народжується Світло, не фізичне, а Світло Розуму,
народжене від здригання Ізіди в лоні Безмежного; Всесвітня Душа, астральне світло,
Субстанція, з якої народжуються душі, найтонший елемент, завдяки якому думка
переноситься на безмежні простори; Світло, що було раніше і буде після того, як
проснуться всі Сонця. Спочатку він розповсюджується в безмежність – це могутній
видих Бога. Потім він повертається назад, рухаючись мотивацією любові – це
глибокий вдих Бога. В хвилях божественного ефіру, немов би під просвічуючимся
покровом тріпочуть астральні форми світів і істот… З цього неречовинного Світла
з’являються шість перших днів творіння: сім’я, початки, форми, живі душі буття.
Це Всесвіт, проявлений в Дусі.
Наступні матеріали:
Наступні матеріали:
Комментариев нет:
Отправить комментарий